Іванова А. М. Сибір – фронту. Для ВДНГ

Українськомовний напис простим олівцем під фотографією: «А. Іванова / Сибір фронту / 1946 р. Для ВДНГ» (Виставка досягнень народного господарства, рос. ВДНХ). Станом на 1946 р. офіційною назвою цього проєкту було «ВСГВ» (Всесоюзна сільськогосподарська виставка до 1959 р.), тому вказувати «ВДНГ» є хронологічно некоректним. Щодо самої роботи, то на прямокутному вертикальному форматі розташовано один під одним 5 прямокутників зі сценами, що унаочнюють ідеї того, як трудівники тилу передавали на передову все необхідне для військових під час війни з нацистами. Всі сценки розділені між собою орнаментальними смугами, де базовими мотивами є трикутники. У першій сцені зверху зображено людей, які пакують щось у бочкоподібні місткості, вірогідно якісь продукти, що не швидко псуються. Наступна сцена з жінкою, яка випасає групу тварин, за силуетом схожих на оленів, але з досить довгими хвостами, що звисають нижче колінних суглобів. Посередині бачимо двох представників корінних народів Півночі СРСР у національному вбранні, що тримають великі рибини (ймовірно, когось з сімейства сигових). Нижче розташовано три снопи збіжжя, поруч два серпи (ця композиція трактована фактично орнаментально). Завершує роботу композиція, схожа на центральну – так само двоє представників корінних народів півночі СРСР, які тримають шкіри пушних тварин. Загалом, у зв’язку з невеликим розміром зображення та відсутністю змоги розгледіти деталі, складно сказати, наскільки інтенсивно відображено у цій роботі засади, притаманні практикам художників кола Михайла Бойчука. Однак вияв впливу стилістики народного мистецтва є безсумнівним. Антоніна Іванова виявляла інтерес до корінних народів півночі СРСР, зокрема у колекції Галереї є «Голова дівчини з Чукотки» (Ж-5149, картон, темпера, орієнтовно 1950-ті рр.), й у цій роботі ми можемо на рівні формально-образного виконання простежити вплив практики вчителя художниці.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького