Назад

Плат Вероніки з Бічного вівтаря Святої родини

невідомий

  • Плат Вероніки з Бічного вівтаря Святої родини 2
Основна інформація
ID
lnag-I-79
Автор
невідомий
Назва
Плат Вероніки з Бічного вівтаря Святої родини
Дата створення
1976 (?)
Техніка
фотографія (паперовий носій)
Інформація про автора
Автор
невідомий
Країна
Опис роботи
На фотографії зафіксовано частину бічного вівтаря Святої родини, а саме Плат Вероніки. Вірогідно, зйомка була здійснена після демонтажу. Зйомці передувало закриття костелу святого Миколая у с. Лановичі (1963 р., зруйновано 1983 р.). Сама пам’ятка на світлині з численними втратами фарбового шару, вірогідно, не лише до реставраційних, але й до консерваційних заходів. Згідно з Володимиром Овсійчуком, вівтар підписаний монограмою із зазначенням року «МТ 1608», а 1976 р. об’єкт перевезений з костелу та нині зберігається у Галереї. Як зазначав сам Володимир Овсійчук про цю пам’ятку: «Із Самбора походить ще один вівтар, присвячений святому сімейству. Багатством і різноманітністю різьби він кращий за попередньо розглянуті. В ньому переважає пластика (лише одна живописна сцена знаходиться в пределлі), значне місце в декорі посідають зображення пучків овочів та фруктів, крилатих голівок ангелів, вирішених в майже повному об’ємі. Ці поширені елементи прикрас львівської архітектури дають підстави наблизити твір до львівського мистецького кола і пов’язати час його створення з відомими пам’ятками. Вівтар підписаний монограмою і датований: «МТ 1608». Дата і монограма були знайдені під час реставрації, проведеної після перевезення вівтаря з с. Лановичі до ЛКГ в 1976 р. М. Гембарович, не знаючи дати, вважав часом створення вівтаря період між 1615–1630 рр., пояснюючи цю думку заходами архієпископа Яна Анджея Прухніцького (автор вбачав у постаті священнослужителя центрального рельєфу його портрет)» (Володимир Овсійчук. Українське мистецтво другої половини XVI – першої половини XVII ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ, 1985. С. 81).
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького