Михайло Лезвієв. Свято в Акбаші

На фотографії зафіксовано фрагмент стінопису «Свято в Акбаші» (варіант світлини «Lezviiev-102»), а саме постаті літньої жінки та літнього чоловіка у національних строях, які стоять поруч з Беталом Калмиком та вслуховуються у його промову. Наголосимо, що ця частина композиції має виразну спільність зі скульптурною групою «Колгоспники спілкуються з Беталом Калмиковим» роботи Михайла Лезвієва (датована 1934 р.). В обох випадках автор обрав характерні національні типажі й особливої уваги надав локальним строям горян й з особливою ретельністю здійснив відтворення всіх деталей. Такий підхід продовжено й у відтворенні предметів інтер’єру, зокрема впізнаваний дизайн стільця поруч з частиною фігури Бетала Калмикова, виконаний з гнутої деревини. Варто відзначити, що про цей матеріал були фахові публікації, у яких зокрема зазначено, що: «фотографії серій робіт “Свято в Акбаші”, датованих 1934–1937 роками, – на них зображено сцени, пов’язані зі святкуванням ранньої сівби в колгоспі, зокрема свята врожаю. Деякі фотографії виявилися суттєво пошкодженими: протерті обличчя, вирізані постаті тощо. На одній із робіт зображено 1-го секретаря обласного комітету ВКП(б) Кабардино-Балкарії Бетала Калмикова. Зображення соціалістичної праці зустрічаємо у роботах «Бенкет колгоспників у селі Верхній Акбаш» (1934), «Голова села Верхій Акбаш» (1935, у підписі вказано техніку виконання «гуаш»), ескіз «Похід колгоспної молоді на парад» (1935). У ряді скульптурних робіт художник також звертається до теми селян: «Колгоспниця», 1936 рік, «Ударниця полів Кабарди Біля Мисостішхова» (1936), «Скульптурна група колгоспників» (1936), які несуть повні кошики врожаю та скульптура «Пастух» (1934). Зазначимо, що соціальна тематика у творчості Дмитра Лезвієва позначена впливом народної культури регіону, його етнографічних та звичаєвих особливостей. Попри компліментарність до колгоспної роботи, картини стають документами часу, адже показано звичаї (селянин переодягнений демоном (іблісом?) на картині «Свято в Акбаші» 1934 року), застілля, народну одежу різних прошарків населення від містян до горян» (детально див. Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 3–4. Київ, 2022. С. 94–98; Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 1–2. Київ, 2023. С. 82–85).

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького