Михайло Лезвієв. Фрагмент панно «Свято в Акбаші»

На світлині зображена центральна частина роботи Михайла Лезвієва «Свято в Акбаші» (варіат фото «Lezviiev-107»). У центрі ми бачимо постать Бетала Калмикова (одягнений у воєнізований одяг на кшталт френча та шапку-кубанку), який обернений у три чверті та простягнув у відкритому жесті руки (схоже на жест дуа під час молитви в ісламі). З інших фото відомо, що це фіксація моменту, коли Бетал Калмиков встав зі стільця й, вірогідно, проголосив промову перед початком святкової учти. Постать діяча оточують з усіх боків чоловіки – на задньому плані стоять п’ятеро чиновників (?) у мілітаризованих строях, а на передньому сидять четверо колгоспників у національному вбранні. Відзначимо, що саме на цьому відбитку у невстановлений час права рука Бетала Калмикова була замальована фарбою, можливо темперою світло-червоного відтінку, що, ймовірно, було зроблено Антоніною Івановою, адже цей чиновник був одним із учасників процесу (входив у трійку НКВС), за результатами якого засудили до страти її чоловіка та автора роботи – Михайла Лезвієва. Варто відзначити, що про цей матеріал були фахові публікації, у яких зокрема зазначено, що: «фотографії серій робіт “Свято в Акбаші”, датованих 1934–1937 роками, – на них зображено сцени, пов’язані зі святкуванням ранньої сівби в колгоспі, зокрема свята врожаю. Деякі фотографії виявилися суттєво пошкодженими: протерті обличчя, вирізані постаті тощо. На одній із робіт зображено 1-го секретаря обласного комітету ВКП(б) Кабардино-Балкарії Бетала Калмикова. Зображення соціалістичної праці зустрічаємо у роботах «Бенкет колгоспників у селі Верхній Акбаш» (1934), «Голова села Верхій Акбаш» (1935, у підписі вказано техніку виконання «гуаш»), ескіз «Похід колгоспної молоді на парад» (1935). У ряді скульптурних робіт художник також звертається до теми селян: «Колгоспниця», 1936 рік, «Ударниця полів Кабарди Біля Мисостішхова» (1936), «Скульптурна група колгоспників» (1936), які несуть повні кошики врожаю та скульптура «Пастух» (1934). Зазначимо, що соціальна тематика у творчості Дмитра Лезвієва позначена впливом народної культури регіону, його етнографічних та звичаєвих особливостей. Попри компліментарність до колгоспної роботи, картини стають документами часу, адже показано звичаї (селянин переодягнений демоном (іблісом?) на картині «Свято в Акбаші» 1934 року), застілля, народну одежу різних прошарків населення від містян до горян» (детально див. Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 3–4. Київ, 2022. С. 94–98; Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 1–2. Київ, 2023. С. 82–85). Окрім того, це зображення після цифрової реставрації було вперше опубліковане у супроводі до статті Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 1–2. Київ, 2023. С. 83.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького