Назад

Безпритульники

невідомий

  • Безпритульники 2
  • Безпритульники 3
Основна інформація
ID
Ivanova-36
Автор
невідомий
Назва
Безпритульники
Дата створення
1920-ті (?)
Техніка
фотокопія (паперовий носій)
Інформація про автора
Автор
невідомий
Країна
Опис роботи
На світлині відтворено, ймовірно, живописне полотно, у якому на рівні формотворення відчутний стиль кола Михайла Бойчука, однак є питання стосовно того, хто міг бути автором й чи вказане на звороті число «15» є вказівкою на 1915 рік (відповідно до російськомовного напису фіолетовим чорнилом на звороті фотографії: «Безпритульники 15»). Роботи виражено горизонтальної орієнтації траплялися у практиці самої Антоніни Іванової, так само як й аналогії формотворення частин людських тіл (голів, кистей та стоп), зокрема на живописному полотні з колекції НХМУ «Робота у полі» (датовано 1920-ми). З огляду на те, що станом на 1915 рік у практиці художниці не було живописних рішень – вони з’явилися під безпосереднім впливом навчання у Михайла Бойчука – можемо припустити, що ця робота радше датована 1920-ми, а «15» це порядковий номер, що був нанесений з невстановлених передумов. Зображений типаж безпритульних підлітків (особливості одягу та характерних головних уборів – картузів) може бути пов’язаним з періодом боротьби з безпритульністю після Першої світової та Громадянської війн (максимальні показники, що фігурують у різних дослідженнях, складають до 6 000 000 осіб). Ця проблема була настільки гострою, що її поруч з результатами війни називають однією з найгірших соціальних катастроф, з котрою намагалися боротись у 1918 – ранніх 1920-х рр. як в індивідуальному порядку (правозахисник та суспільний діяч Володимир Короленко та заснована ним «Ліга порятунку дітей», котру було реорганізовано з огляду на участь у її діяльності іноземних громадян та організацій), так і систематично на рівні Раднаркому та ВНК (зокрема за участі педагога Антона Макаренка). Варто вказати, що в архіві Антоніни Іванової є робота, вірогідно, Михайла Лезвієва «Будівельна бригада з безпритульників», імовірно другої половини 1920 – початку 1930-х рр., у якій зафіксовано те, яким чином на рівні практичних заходів здійснювалася соціалізація колишніх асоціальних елементів (детально про ідеологічний вимір питання: Маро М. Безпритульні : Соціологія. Побут. Практика роботи / З передм. проф. А. Б. Залкінда. – [Москва] : Новая Москва, 1925. – 454, II с.). З огляду на законодавчо закріплені карні санкції у російській імперії до 1917 р. щодо безпритульних, можна припустити, що автор неодноразово або й регулярно мав змогу бачити таку сцену наприкінці 1910-х – початку 1920-х рр. Однак остаточні висновки з відповідними обґрунтуваннями можуть бути отримані лише за умови встановлення місця перебування оригіналу та його дослідження.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького