На світлині з серпня 1953 року зображено двох вітчизняних мистців – Василя Касіяна та Михайла Зорія на тлі будівлі колишньої «цісарської школи», нині Снятинської гімназії імені Василя Стефаника (за ствердженням дослідника, директора Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини Петра Кірєєва), де свого часу навчався Василь Касіян. Василь Касіян постає у вишитій сорочці, поверх якої одягнений піджак. У лівій руці він тримає гілку з яблуками, яку поклав на плече Михайла Зорія. Такий жест передає відчуття дружньої близькості й неформальної взаємодії між мистцями. Михайло Зорій на той час викладав у Снятині креслення та рисунок й його педагогічна діяльність мала вагомий вплив формуванні наступного покоління художників. Фотографія поєднує особистий та професійний контекст, водночас є свідченням дружніх стосунків між мистцями та документує зв’язок поколінь художників із навчальними установами свого часу. Архітектурне тло підкреслює історичну і символічну вагу місця, пов’язану з навчанням та професійним становленням Василя Касіяна, а композиція кадру позначена невимушеністю й природністю, властивою репортажній фотографії. На звороті напис олівцем: «серпень / 1953 / Снятин / З Касіяном».