На світлині 1933 року зафіксовано заняття або ж підготовку до перегляду з рисунка у Краківській академії мистецтв. Центральною постаттю є оголений чоловік-модель, який сидить на дерев’яній лавці у позі, що імітує відому римську бронзову скульптуру середини I ст. до н.е. «Хопчик, який витягує скалку» (Capitoline Musei, Рим). Ця поза, що активно копіювалася та інтерпретувалася художниками від часів Відродження, зокрема у версіях Якопо Сансовіно, демонструє академічний підхід до вивчення класичної пластики та анатомії. Зліва від натурника розташований реалістичний рисунок цієї постановки, виконаний у три чверті, що дозволяє спостерігати за процесом перенесення тривимірного образу на площину. На передньому плані зліва стоїть студент академії, одягнений у робочий халат, обернений обличчям до глядача. Така позиція додає композиції живої присутності, водночас підкреслюючи навчально-практичний контекст сцени. Інтер’єр майстерні детально демонструє навчальне середовище: на стінах видно частини інших натурних рисунків, що, ймовірно, виконані раніше, а з правого боку на стаціонарному мольберті та внизу під натурником розташовані реалістичні натюрморти. Різноманітність об’єктів та композиційних рішень створює цілісну навчальну ситуацію, де студенти опановують як побудову людської фігури, так і постановку натюрморту, поєднують класичні та реалістичні прийоми. Відтак фотографія не лише документує конкретний навчальний момент, але й ілюструє методику академічного рисунка Краківської академії мистецтв, її орієнтування на класичні канони та одночасно на розвиток індивідуального спостережливого та образотворчого навику студентів. На звороті напис олівцем: «Краків/ 1(втрачено)1933».