Михайло Лезвієв. Фрагмент фрески «Підйом на Ельбрус» (варіант композиції)

невідомий

  • Михайло Лезвієв. Фрагмент фрески «Підйом на Ельбрус» (варіант композиції) 2
Основна інформація
ID
Lezviiev-165
Автор
невідомий
Назва
Михайло Лезвієв. Фрагмент фрески «Підйом на Ельбрус» (варіант композиції)
Дата створення
1937 (?)
Техніка
фотографія (паперовий носій)
Інформація про автора
Автор
невідомий
Країна
Опис роботи
На фотографії зафіксовано варіант розпису «Підйом на Ельбрус», що був реалізований Михайлом Лезвієвим спільно з Антоніною Івановою у м. Нальчик під час виконання серії великих замовлень для оформлення міста та окремих освітніх й громадських просторів, т. зв. кабардинський період спільної практики художників (детально про індивідуальну практику художника див. Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 3–4. Київ, 2022. С. 94–98; Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 1–2. Київ, 2023. С. 82–85). Зазначимо, що тут зафіксовано фрагмент з одним із персонажів (ще один варіант світлини «Lezviiev-166») – чоловіком середнього віку, у льотному шоломі зі спеціальними захисними окулярами, у шкіряних рукавицях, куфайці й шерстяному светрі з високою горловиною, ватяних штанах та черевиках з льодоступами (схожий на одяг для льотчиків, які працювали на відкритих літаках, зокрема, У-2, ПО-2, Р-5), на правому плечі у нього оперта плішня. Жест рук – чоловік поправляє окуляри на шоломі. Цей персонаж, як й інші особи у композиції, мали стверджувати ідеологічний наратив досяжності складних завдань всупереч труднощам. Датування, авторство та назва вказані відповідно до однієї з фотографії з архіву Галереї, що була підписана, вірогідно, самою Антоніною Івановою, бо на саме цій, більш пізній, українськомовний напис олівцем містить таку інформацію: «Лезвієв М. В. Підіймання на Ельбрус. Фрагмент фрески. 1945 ? Нальчик. Затишшя». Це датування не може бути коректним з огляду на смерть автора 1937 р. та постійне перебування Антоніни Іванової у Москві.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького