В українськомовному підписі, виконаному простим олівцем, зазначено: «Лезвієв М. В. Розганяють демонстрацію робітників. 1930 р. Ескіз картини». З огляду на деформацію по правому краю фотографії, це лише фрагмент, що був механічно відділений від цілої світлини. Так само в композиції є деталі, що мали б мати продовження, а формат, вірогідно, був горизонтально орієнтований (оповідальний). На фрагменті ми бачимо зі спини фігуру поліціянта (можливо, офіцера французької поліції, форма трактована доволі стилізовано, тому стверджувати складно), який силою пробує видерти з рук прапороносця (вусатого чоловіка у картузі та тільнику) стяг (можливо, червоного кольору). На задньому плані ми бачимо ще трьох чоловіків у цивільному, вочевидь, учасників демонстрації. Варто звернути увагу на те, що художник у розбудові цих образів застосував мову, суголосну до тогочасних практик мексиканських монументалістів, а передусім Давида Альфаро Сікейроса (мова передусім про його твори на тему мітингів, демонстрацій та актів громадської непокори), а також Хосе Ороско та Дієго Рівери (останній 1927 р. приїздив у Москву на святкування 10-річчя з дня Жовтневої революції). Зазначимо, що питання мистецького контексту мали важливу дотичність до політичного конфлікту Лева Троцького-Бронштейна з Йосипом Сталіним, що завершився його вигнанням (1929 р.), а згодом переїздом у Мексику, де він два роки проживав у будинку Дієго Рівери та Фріди Кало аж до його ліквідації агентом радянської розвідки Рамоном Меркадером 1940 року, якому передував невдалий замах групи осіб на чолі з Давидом Сікейросом.