Напис, виконаний простим олівцем українською мовою під фотографією, свідчить: «Лезвієв М. В. / Ліпний фриз у вестибюлі міської гостиниці Нальчика. / 1937 р.» (вказівки на датування відсутні). Як й у деяких інших випадках з матеріалами з архіву Антоніни Іванової, є розбіжності у питаннях авторства. Так, на інших фотографіях з цього об’єкта у підписах вказано, що авторами є Антоніна Іванова та Михайло Лезвієв, а датування визначено 1937 роком (дата варіюється, як варіант зазначено 1936 р.). Окрім того, на одній з фотографій є уточнення, що ліпив Михайло Лезвієв за ескізами Антоніни Іванової. Остання версія, на нашу думку, є найповнішою й достовірною, особливо з огляду на наявність в архіві Галереї оригінальних ескізів до цієї роботи, особливості стилістики яких надають змогу припускати, що вони радше були виконані самою Антоніною Івановою. А оскільки Михайло Лезвієв був скульптором, то, з огляду на раціональний розподіл праці, який був у їхній спільній роботі, доцільно вказувати Антоніну Іванову як авторку ескізу й Михайла Лезвієва як фактичного виконавця. Щодо особливостей тематики та стилістики цих рельєфів, то це зображення кабардинців та кабардинок, тварин місцевої фауни (на іншому фото є зображення стилізованих антилопоподібних тварин, що за таксономічними параметрами не відповідають ані кавказьким різновидам серн, ані косуль). Орнамент, що застосували художники для оздоблення вестибюля (на світлині), є стилізованими варіаціями на класичні античні та локальні мотиви. Щодо цих та інших питань, що стосуються спільної практики художників, то з ними можна ознайомитись більш детально у публікації: Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип.3–4. Київ, 2022. С. 94–97; Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип.1–2. Київ, 2023. С. 82–85.