На світлині, згідно з українськомовним написом простим олівцем, вказано, що тут зображено «Лезвієв М. Старий побут. Ескіз до картини. 1930 р. Москва». У композиції зафіксовано сцену побутового домашнього насильства після розпиття алкогольних напоїв. Так, на передньому плані ми бачимо постать літньої жінки у досить простому вбранні та літнього чоловіка з сивою бородою у картузі та фартусі (такого типу вбрання носили або двірники, або шевці, з огляду на присутність чогось на кшталт взуттєвої колодки або заготовки). З правого боку від сцени ми бачимо, що на столі стоять пляшки, з огляду на форму – горілчані, а з лівого – частина пічки з входом (челесник). Жінка лежить спиною на підлозі, а чоловік б’є її у живіт ногою й замахнувся правою рукою. За лівим плечем чоловіка стоїть молода людина, яка здійснює спробу відтягнути його за ліву руку й зупинити насильство. Мова, котрою послуговується художник, – експресивна, різка, з елементами стилізації, а з огляду на деталізацію у назві, орієнтована на критику дореволюційного побуту, зокрема у частині відсутності рівних прав для чоловіків та жінок, а також часту відсутність карних заходів у випадку вчинення протиправних дій (нормативним вважалось примирення всередині сім’ї без участі представників влади).