Михайло Лезвієв. Фрагмент фрески «Підйом на Ельбрус»
невідомий
Основна інформація
- ID
- Lezviiev-136
- Автор
- невідомий
- Назва
- Михайло Лезвієв. Фрагмент фрески «Підйом на Ельбрус»
- Дата створення
- 1937 (?)
- Техніка
- фотографія (паперовий носій)
Додатково
- Жанр
- пейзаж груповий портрет
- Провенанс
- Архів Антоніни Іванової
- Місце
- м. Нальчик (Затишшя) (РРФСР)
Інформація про автора
Опис роботи
На фотографії зафіксовано частину композиції з двома чоловічими фігурами на тлі гір з варіанту розпису «Підйому на Ельбрус», що була реалізована Михайлом Лезвієвим спільно з Антоніною Івановою у м. Нальчик під час виконання серії великих замовлень для оформлення міста та окремих освітніх й громадських просторів, т. зв. кабардинський період спільної практики художників (детально про індивідуальну практику художника див. Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 3–4. Київ, 2022. С. 94–98; Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 1–2. Київ, 2023. С. 82–85). На фрагменті зі світлини ми бачимо учасників цієї експедиції, ініційованої тогочасним керівництвом Кабардино-Балкарії, зокрема Беталом Калмиковим. Обидва чоловіки подані у повен зріст, на них мілітаризоване вбрання, зокрема будьоновки, також в їхньому споряджені захисні окуляри, линви, плішні та льодоступи. Один з них – середнього віку чоловік з вусами – обернений до глядача, а персонаж у ватяній куртці з лівого боку від нього стоїть спиною. Ці персонажі, як й інші особи у композиції, мали стверджувати ідеологічний наратив досяжності складних завдань всупереч труднощам. Відзначимо, що в українськомовному підписі простим олівцем під фотографією вказано: «Лезвієв М. В. Підіймання на Ельбрус. Фреска» без зазначення року, котрий вказаний у написі до «Lezviiev-131» та «Lezviiev-132».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
