Михайло Лезвієв. Фреска «Підйом на Ельбрус» (варіант композиції)

На фотографії зафіксовано варіант розпису «Підйом на Ельбрус», що був реалізований Михайлом Лезвієвим спільно з Антоніною Івановою у м. Нальчик під час виконання серії великих замовлень для оформлення міста та окремих освітніх й громадських просторів, т. зв. кабардинський період спільної практики художників (детально про індивідуальну практику художника див. Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 3–4. Київ, 2022. С. 94–98; Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 1–2. Київ, 2023. С. 82–85). Зазначимо, що зображені три групи постатей на тлі засніжених гір – шість чоловіків у частково відповідному до контексту одязі (один з персонажів у льотному шоломі, троє у т. зв. будьоновках, один у національній шапці). Привертає увагу, що обличчя персонажа по центру, який тримає держак з прапором, умисно пошкоджене – стерте й від нього залишилась лишень частина сивої бороди. Ці пошкодження нанесені но фотографію після друку й з огляду на те, що персонажі мали реальних прототипів та були портретними, це могло бути як результатом особистої неприязні автора (або ж Антоніни Іванової), або ж, з огляду на тогочасні карні заходи, цю особу могли засудити, а отже зберігати її зображення потенційно передбачало ризики (на «Lezviiev-131» це обличчя теж замальоване). Ці персонажі, як й інші особи у композиції, мали стверджувати ідеологічний наратив досяжності складних завдань всупереч труднощам. З огляду на час виконання розпису, вірогідно, це було зумовлено арештом або ж стратою цього учасника експедиції, але це також підтверджує, що образи чоловіків є портретними. Датування, авторство та назва вказані відповідно до однієї з фотографії з архіву Галереї, що була підписана, вірогідно, Антоніною Івановою.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького