Михайло Лезвієв. Фрагмент картини «Бенкет колгоспників в Акбаші»

На фотографії зафіксовано фрагмент картини «Банкет в Акбаші», а саме групу з трьох жінок у національних строях та чоловіка у характерному крислатому головному уборі (варіант «Lezviiev-98»). Наголосимо, що на україномовному підписі простим олівцем під світлиною зазначено, що це фрагмент картини «Бенкет колгоспників в Акбаші», проте можливо це була частина стінопису. Так само складно встановити через розбіжності у датуванні рік – чи 1934, чи 1935. Зазначимо, що персонажі виконані доволі реалістично й водночас експресивно. На фотографії ми бачимо фактично півфігури жінок, доволі характерних, чиї типажі мають виразний перегук з практиками Пітера Брейгеля старшого, а чоловік, який обернений до них, марно пробує жестом зупинити-привернути увагу особливо замисленої жінки. Персонажі перебувають на святкуванні, вірогідно обернені до постаті Бетала Калмикова, який виголошує промову на колгоспному святкуванні у селі Верхній Акбаш (РРФСР). Загалом можна відзначити гармонійність композиції та взаємодії зображених у сцені й виразний емоційний відгук на обличчях. Варто відзначити, що про цей матеріал були фахові публікації, у яких зокрема зазначено, що: «фотографії серій робіт “Свято в Акбаші”, датованих 1934–1937 роками, – на них зображено сцени, пов’язані зі святкуванням ранньої сівби в колгоспі, зокрема свята врожаю. Деякі фотографії виявилися суттєво пошкодженими: протерті обличчя, вирізані постаті тощо. На одній із робіт зображено 1-го секретаря обласного комітету ВКП(б) Кабардино-Балкарії Бетала Калмикова. Зображення соціалістичної праці зустрічаємо у роботах «Бенкет колгоспників у селі Верхній Акбаш» (1934), «Голова села Верхій Акбаш» (1935, у підписі вказано техніку виконання «гуаш»), ескіз «Похід колгоспної молоді на парад» (1935). У ряді скульптурних робіт художник також звертається до теми селян: «Колгоспниця», 1936 рік, «Ударниця полів Кабарди Біля Мисостішхова» (1936), «Скульптурна група колгоспників» (1936), які несуть повні кошики врожаю та скульптура «Пастух» (1934). Зазначимо, що соціальна тематика у творчості Дмитра Лезвієва позначена впливом народної культури регіону, його етнографічних та звичаєвих особливостей. Попри компліментарність до колгоспної роботи, картини стають документами часу, адже показано звичаї (селянин переодягнений демоном (іблісом?) на картині «Свято в Акбаші» 1934 року), застілля, народну одежу різних прошарків населення від містян до горян» (детально див. Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 3–4. Київ, 2022. С. 94–98; Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип. 1–2. Київ, 2023. С. 82–85).

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького