Картон для фрески «Колгоспи Північної»

На фотографії, згідно з україномовним написом, виконаним простим олівцем під світлиною, зображено «Картон для фрески “Колгоспи Північної (невиразно)”», що, вірогідно, був створений Михайлом Лезвієвим, можливо у співпраці з Антоніною Івановою. Вірогідно, що первинний напис міг бути «Колгоспи Північного Кавказу». Як встановила дослідниця Ольга Хуторянська, композиція є вірогідним дзеркальним парафразом картини Василія Сурікова «Бояриня Морозова» (1884–1887), де замість санок Михайло Лезвієв зобразив арбу з плетеними бортами й запряжену волами, а замість бунтівної боярині – жінку, яка тримає у руках книгу. Окрім того, є парафраз фігури юродивого, який благословляє Морозову – у Михайла Лезвієва це жінка, яка в аналогічному жесті благословення хрестить жінок, які їдуть в арбі (християнський жест також є символічним з огляду на приналежність кабардинців у більшості до ісламу (суніти)). Також дослідниця Ольга Хуторянська відзначає про концептуальні алюзії до цього твору, адже якщо у Василія Сурікова бояриню везуть у заслання за фанатичну прихильність на той момент застарілим концептам, то у Михайла Лезвієва нові кабардино-балкарські «боярині» – адепти оновлення, освіти, введення 1936 р. для локальної писемності кириличної абетки (на книзі однієї з жінок можна помітити літери АБВГД), а також участі широких верств населення у колгоспному русі. Отож у цій композиції Михайла Лезвієва натовп не співчуває жінкам в арбі, як це було у роботі Василія Сурикова, а всіляко вітає й благословляє ці починання. Також привертає увагу те, що рух всіх персонажів скерований до споруди, що нагадує амбар (згодом суголосна споруда буде фігурувати у фресці Михайла Лезвієва з колгоспного святкування). Окрім того, у картоні до фрески присутній символ появи нового технічного устаткування для обробки землі – трактор, вірогідно, СТЗ-1 (СХТЗ 15/30, 1930–1950-ті рр.).

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького