На фотографії зафіксовано фрагмент скульптурної композиції, а саме портретне зображення Бетала Калмикова. Зазначимо, що, вірогідно, саме цей діяч був одним з ініціаторів запрошення Михаїла Лезвієва та Антоніни Іванової до художнього оформлення громадських та навчальних просторів у м. Нальчик, а згодом був причетним до арешту Михаїла Лезвієва з подальшою стратою 20.11.1937. Через рік після загибелі Михайла Лезвієва – 12.11.1938 р. – Бетала Калмикова було заарештовано та 27.02.1940 р. розстріляно (реабілітований 1954 р.). Нині у м. Нальчик є його пам’ятник роботи скульптора Михайла Тхакумашева (1960 р.), суголосний за стилістикою та іконографією до скульптурних й живописних зображень, створених Михайлом Лезвієвим у 1930-ті рр. як на рівні трактування фігури, так й специфічної міміки. На світлині подано доволі специфічний портрет Бетала Калмикова з характерною мімікою, яку складно трактувати у компліментарному руслі, адже скульптор зафіксував та наголосив на дещо зневажливо-хитрій (радше «демонічній») посмішці та суголосному погляді, чого фактично ми не знаходимо в офіційних зображеннях політичних діячів, призначених для публічних просторів. Наразі не вдалося встановити, чи було реалізовано у матеріалі цю скульптурну групу у такому вигляді, чи вона залишилася на рівні глиняної моделі. Зазначимо, що на час, яким позначено створення скульптурної групи – 1934 р. – припадає перший арешт Михайла Лезвієва (за антирадянську агітацію), однак тоді художника за відсутністю доказів звільнили.