На чорно-білій фотографії зафіксовано виріб, найімовірніше, авторства Антоніни Іванової, створений у період 1940-х рр. Стилістика виконання рослинних та орнітоморфних мотивів у цій роботі має формальні та іконографічні спільності зі збережених архівних матеріалів, що є як в архіві Галереї, так і в фонді графіки, куди було передано значну частину спадщини художниці. Варто вказати, що мотиви птахів, яких закомпоновано у просторі своєрідного райського саду, мають безпосередній зв’язок із практиками як народного мистецтва, так й індивідуальних художніх досвідів професійних митців, для яких такі образно-символічні структури стали важливим джерелом інспірації. Прикладом останнього є «казкові» картини та тексти Єфима Честнякова (1874–1961 рр.), що були відображенням детально розбудованого міфу («Місто Всезагального Благоденства» 1914 р.). Однак Антоніна Іванова у цій роботі звертається до радше орієнталізуючої естетики орнаменталізму з цілковитим заповненням простору окремими мотивами, які, попри ступінь стилізації, зберігають виразну впізнаваність. Композиція, розбудована у роботі, центрична й від ключового мотиву п’ятипелюсткової квітки розвиваються пагони, що щільно переплітаються з квітами з родини айстрових (ймовірно, жоржинами), дзвіночками, гілками й плодами яблуні, кетягами винограду, серед яких розташовано силуети птахів, що також за своїм формотворенням характерні для слов’янського народного мистецтва. Проте підхід до виконання, характерна для Антоніни Іванової лінійна мова, дозволяють трактувати цю роботу не у контексті повторення певних відомих образів, а передусім як їх контекстуальне осмислення.