На кольоровій фотографії зафіксована декоративна тканина на тему «Слова о полку Ігоревім» (відповідно до українськомовного напису, виконаного простим олівцем під фотографією, датування та місце зйомки відсутні). Розмір роботи доволі значний (з огляду на фрагмент фігури, котра підтримує виріб з лівого боку, довжина однієї сторони квадрата приблизно 2 метри). За стилістикою, зображена робота є яскравим зразком ретельного дослідження народного мистецтва та пошуку оригінальних образів для відтворення ідеї військового походу часів Давньої Русі. Так, образи диво-богатирів на конях у цій роботі Антоніни Іванової – переосмислення образів вершників (ілюстрації 24–27, 51, 68, 70 з книги В. С. Воронова «Про селянське мистецтво», 1924), сцен полювання та осіб у мілітаризованому строї (ілюстрації 97 та 98). Окрім цих зображень, з якими Антоніна Іванова точно була ознайомлена, до використаних художницею джерел іконографії воїнів полку Ігоря належать численні народні ксилографії з «царем» Олександром Македонським, Альошею Поповичем та Солов’єм-Розбійником (середина XVII – XVIIІ ст.), розписні вироби, переважно скрині, з Олександром Македонським, богатирем Усинею Гориничем чи Бовою Королевичем (XVII ст.). У кожному з кутів квадрата зображено стилізоване сонце, характерне як для народних ксилографій, так і для більш ранніх зразків православного іконопису. Так, чотири вершники, зображені у центральному квадраті, є очевидним результатом поєднання вказаних вище образів зі спробами мисткині оцінити це з погляду її різноманітного та багатого досвіду. Цей квадрат по периметру оздоблений майже орнаментальними фігурами вершників, одягнутих у простіше вбрання. Ще одна група мотивів, що певною мірою увиразнює ідею літературної основи зображених мотивів, є повторювані образи райських птахів (з огляду на якість фотографії, складно сказати, але це, можливо, птиці-сирини), відомих зі зразків образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, датованих ще XII ст. (за визначенням С. Жегалової). Щодо датування виробу на фотографії, на рівні припущення, зокрема це стосується композиції, колориту (звичайно, складно сказати, наскільки ця світлина відповідає оригіналу) та застосування образів вершників, одним із джерел інспірації міг бути килим з П’ятого Пазирикського кургану, виявлений під час розкопок 1949 року, що став справжньою науковою сенсацією з огляду на вік (виготовлений приблизно у V – ІV ст. до н.е.) та стан збереження виробу. Варто вказати, що до тематики «Слова о полку Ігоревім» зверталися й інші художники кола Михайла Бойчука, зокрема Іван Падалка, який створив до цього тексту ілюстрації 1928 року (Шпаков А. Художник і книга. Київ, 1973. С. 56, 63).