Чорно-біле фото з Григорієм Круком та чотирма його скульптурами

На світлині зображено добірку скульптурних творів Григорія Крука, одного з найсамобутніших українських мистців другої половини XX століття, який більшу частину свого життя й творчості провів у Мюнхені. Фотографія складається з п’яти фрагментів: чотири демонструють окремі скульптури, а п’ятий (нижній правий) фіксує митця за роботою у власній мюнхенській майстерні. Верхній ряд представляє три постаті, кожна з яких передає характерний пластичний стиль Григорія Крука. Перша композиція (ліворуч) – група чоловіка з хлопцем (братом?), що уособлює тему родини та захисту. Вертикально витягнені фігури мають узагальнену форму, але збережені емоційні акценти: стримана постава дорослого і довірлива фігура підлітка. У цій роботі відчувається характерне для Григорія Крука поєднання лаконічності й внутрішньої психологічної напруги. Друга постать (у центрі) – тонка людська фігура з витягнутими пропорціями та складеними на животі руками. Її виразна асиметрія, видовжені ноги та нахил голови створюють відчуття замкненості та внутрішньої зосередженості. Такий типаж перегукується з європейським експресіонізмом, у якому тілесна деформація служить засобом передати душевний стан. Третя скульптура (праворуч угорі) зображає старшого чоловіка, грецького монаха з монастиря на Афоні, у характерній схиленій поставі. Пластика акцентована на сутулості та нахилі вперед, що передають вік, втому та водночас спостережливість персонажа. Тут простежується увага Григорія Крука до маргінальних і «малих» образів, позбавлених героїчного пафосу, але наповнених людською гідністю. Нижній лівий фрагмент представляє роботу з яскраво вираженою експресивністю – масивну фігуру католицького священника з адоративно піднятими руками та динамічною фактурною поверхнею. Цей образ вражає майже монументальним обсягом і водночас емоційною розкутістю, що посилена фактурним моделюванням матеріалу. Нарешті нижній правий фрагмент фіксує самого мистця за працею в його мюнхенській майстерні. Григорій Крук постає у процесі моделювання скульптури: зосереджений рух рук, високе вікно з геометричними площинами світла та інтер’єр робітні створюють відчуття інтимного простору, у якому народжується мистецька форма. Це важливе документальне свідчення робочої атмосфери мистця, що надає змогу відчути безпосередній зв’язок між особою художника та його творами. Зібрані на одному аркуші зображення дають змогу побачити ключові риси стилю Григорія Крука: узагальненість форми, акцент на внутрішньому психологічному стані персонажів, експресивну деформацію тілесності та увагу до «малих» людей (як за М. Гоголем). Цей пластичний світ позначений глибоким гуманістичним змістом, що єднає українську образотворчість з європейським модерним мистецтвом 1940 – 1970-х рр. На звороті частково механічно пошкоджений напис синьою кульковою ручкою, виконаний Григорієм Круком: “[...]ані: Вгорі на ліво я зб [...] [...]ез брата. III. грецький монах [...] Атосу. 4 Єгомосць при молитві (музей купив у Дубровніку (Югославія) 4). 5 це я при праці в моїй робітні. Маю дуже гарну робітню. Це все нагороди за мою прихильність і доброту до людей. Такої гарної робітні ніхто не має в Мінхені. Товариші мої мають заздрість. Хотів би тебе в ній обняти і привітати. Може дозволять приїхати Твоїй донечці». Олівцем написи: «0410»; «34».

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького