На фотографії зображено завершену скульптурну групу пастуха, який спілкується з жінкою, котра несе глек. Відзначимо, що встановити матеріал, з якого виконано оригінал твору наразі складно, але на думку дослідника Романа Кикти, це, вірогідно, мармур (місця, що виступають, можуть бути частково полірованими з огляду на відблиски на постатях, окрім того є ознаки підтемніння полірування) або ж гіпс (малоймовірно з огляду на відсутність швів). Композиція розкриває емоційний діалог, що також позначений парадно-урочистими інтонаціями (ієрархічність постави персонажів, їхнє святкове національне вбрання). Загалом реалістична мова та виразний вплив концепції «радянської античності» сталінського періоду дозволяють цю скульптуру Михайла Лезвієва віднести до частини робіт кабардинського періоду, у яких вплив практик кола Михайла Бойчука є мінімізованим.