Назад

Олександр Довгаль. Міщанки

невідомий

  • Олександр Довгаль. Міщанки 2
Основна інформація
ID
Lezviiev-50
Автор
невідомий
Назва
Олександр Довгаль. Міщанки
Дата створення
1925
Техніка
фотографія (паперовий носій)
Додатково
Інформація про автора
Автор
невідомий
Країна
Опис роботи
На фотографії зафіксована ліногравюра харківського графіка Олександра Михайловича Довгаля (1904–1961), створена митцем у період навчання в Харківському художньому інституті (серед викладачів – учень Михайла Бойчука Іван Падалка). Відзначимо, що роботи художника того періоду суголосні практикам митців кола Михайла Бойчука, зокрема Мойсея Фрадкіна, який закінчив XXI на два роки раніше за Олександра Довгаля (1927 р.). На ліногравюрі зображено трьох жінок перед будинком, двоє старших персонажів сидять за чимось на кшталт столика й про щось бесідують, а молодша стоїть у дверях на ґанку й розчісує волосся. Загалом фасад будинку всіма деталями сигналізує про впорядкований і заможний побут. Так на вікні з лівого боку, за спиною персонажа по центру, – коштовна мереживна фіранка, а на підвіконні за крайньою з лівого боку жінкою – кімнатне деревце, можливо, лимона, а також самовар. Колони на ґанку різьблені й доповнені декором, а під дашком – в’ється пара голубів. Поруч ґанку з правого боку росте сонях, що вже за візуальними ознаками скоро достигне. Жінка з лівого боку активно жестикулює, одягнена у дорогу сукню з тяжкої тканини й оздоблені сап’янці, й, що художник наголосив, сидить на стільці, що нагадує віденські гнуті стільці майстерні «Братів Тонет». На столику-підставці стоїть примус з предметом, схожим на турку для кави, а у правій руці жінки з лівого боку – ложка, щоправда, менша за столову, але більша за кавову. Жінка, яка сидить по центру композиції, також у дорогому вбранні зі складеним великим парасолем у руках, обернена обличчям до жінки, у її міміці виразна зневага. Дівчина, яка навстоячки розчісує волосся на ґанку, одягнута у легку сукню та прислуховується до розмови жінок з лівого боку. З огляду на те, наскільки прискіпливо автор фіксував кожну деталь й наголошував добробут цих осіб у складний повоєнний час, ймовірно, це люди з родин так званих непманів – підприємців-буржуа часу нової економічної політики в СРСР (1921–1931 рр.). Станом на середину 1920-х рр., до 1925 р., коли поступово почалось згортання НЕПу та підприємців позбавили виборчого права, непмани були забезпеченою верствою населення й часто були схильні демонструвати свої статки, як ми можемо побачити на роботі Олександра Довгаля, який виразно показує своє негативне ставлення до зображених.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького